Поделиться:
Каронавірус і бізнес. Як прадпрымальнікі і кампаніі працуюць у новай рэальнасці, і на што могуць разлічваць з боку дзяржавы
29 апреля 2020
Каронавірус і бізнес. Як прадпрымальнікі і кампаніі працуюць у новай рэальнасці, і на што могуць разлічваць з боку дзяржавы

Сферы беларускай эканомікі, якія найбольш пацярпелі ад сусветнай эпідэміялагічнай сітуацыі, падтрымаюць. Канкрэтныя меры вызначаны ўказам, які на мінулым тыдні падпісаў Прэзідэнт. Дакумент прадугледжвае падтрымку кампаній асобных галін эканомікі, найбольш пацярпелых ад каронавіруса. Бізнес можа разлічваць на крэдытныя і арэндныя “канікулы”. Грамадзянам кампенсуюць паніжэнне заробкаў і павялічаць выплаты па беспрацоўі. Вольга Сямашка падрабязней пра тое, як беларускі бізнес працуе у новай рэальнасці, і на што можа разлічваць з боку дзяржавы.

Падзенне попыту, скарачэнне даходаў насельніцтва, самаізаляцыя спажыўцоў і разрыў лагістычных ланцужкоў. Беларускі бізнес няпроста перажывае новую рэальнасць, якая прыйшла да нас разам з пандэміяй каронавіруса. Да сярэдзіны красавіка, паводле папярэдніх ацэнак бізнес-саюзаў, спад перавысіў 95% для сферы турызму; да 80% ўпала выручка ў рэстаранным бізнэсе і сектары забаў; на мяжы закрыцця 85% ІП у сегменце рознічнага нехарчовага гандлю; імпарцёры прадуктаў харчавання прагназуюць спад да 40%. Паводле рэкамендацый Міністэрства аховы здароўя прыпынілі дзейнасць стаматалагічныя цэнтры, адменена канцэртная і выставачная дзейнасць, спыніліся міжнародныя пасажырскія перавозкі. Як расказаў дырэктар беларускага офіса Webcom Group Сяргей Царык, сёння беларускі бізнес спрабуе прыстасавацца да сітуцыі і сыходзіць у онлайн.

«Две категории текущих белорусских бизнесов, которые усилили свою активность в онлайне, потому что поняли что, собственно, есть проблемы с продажами в оффлайне. Это всё что касается розничных магазинов, которые просто потеряли трафик, но при этом у них был дохленький-хиленький интернет-магазин. Есть примеры усиления локальных бизнесов, когда производители активно начинают в онлайн выходить и хотят заместить импортных ребят, но даже у них уже начинаются проблемы с поставками сырья».

Найбольш значныя праблемы, з якімі сутыкаецца большасць кампаній: рэзкае скарачэнне попыту на ўнутраным рынку, а таксама памеры арэнднай платы і падаткаў, якія не змяняюцца. Як паказала дасследаванне BEROC, своеасаблівай падушкі бяспекі хопіць бізнесу на тры месяцы. І гэта ў тым выпадку, калі будзе прадстаўлена адтэрміноўка па крэдытах, адменена арэндная плата, адменены ці прасубсідзіраваны плацяжы ў Фонд сацыяльнай абароны насельніцтва. Па ацэнцы старшага навуковога супрацоўніка BEROC Дзмітрыя Крука, сёння многія бізнесы думаюць, што трэба закрыцца, і аднавіць работу пасля таго, як сітуацыя стане больш-менш зразумелай.

«Сейчас речь идет не только об отсеивании слабых бизнесов, слабых бизнес-моделей. Даже те, у кого бизнес-модель была достаточно устойчивой, и была существенная подушка безопасности, а в принципе для среднего и малого бизнеса присуща небольшая подушка безопасности, но даже те, у кого она была большая, в существующей неопределённости, по сути, стоят перед выбором, не понимая, как будет развиваться ситуация. Стоит ли задействовать сейчас эту подушку безопасности, пытаясь сохранить свой бизнес, либо, как я все чаще слышу заявления, лучше закрыть его сейчас и потом её использовать, для того чтобы начать всё с чистого листа».

Крокі, якіх бізнес чакаў ад урада, былі агучаны месяц таму. Падатковыя “канікулы”, адтэрміноўка ці зніжэнне арэнды, перагляд абавязкаў наймальнікаў. Пасля ўзгаднення з усімі ведамствамі адпаведны Указ быў падпісаны 24 красавіка. Дакумент прадугледжвае па

«Внимание всем уделяется поровну. Исходя из специфики каждого района будут открывать перечень пострадавших отраслей. Президентом было принято решение увеличить лимит правительственных гарантий на 500 млн рублей, и на 700 млн -гарантии местных органов власти, по 100 млн на каждый регион. Он вместе с этим Указом согласовал это решение. Мы будем рассматривать каждого крупного заемщика на предмет наличия у него антикризисной программы, потому что никто через банковский канал дополнительные гарантии на них тратить не будет, если у них нет собственной адекватной антикризисной программы. Поэтому мы всех ориентируем: прежде чем прийти в правительство или, по коммунальным частным предприятием, в облисполком или Минский горисполком, следует хорошо поработать над своей собственной программой работы в кризис. А вот эту разницу, которую необходимо будет добавить, мы будем за счет увеличенного лимита по сути государственного долга уже компенсировать».

Акрамя таго, узмацняецца сацыяльная падтрымка гра

«Президент особо ориентировал, что задача номер один — это сохранение рабочих мест, сохранения предприятий. Если компании вынужденно находятся в простое, либо работники трудятся в режиме неполной занятости по инициативе нанимателя, они получат доплату до уровня минимальной заработной платы. Это примерно 100-150 рублей на каждого работника. Далее - поддержка безработных граждан, которые во втором квартале лишились работы. Они сегодня не очень хотят регистрироваться на бирже, потому что очень низкое пособие - всего лишь 28 рублей. Мы предложили Президенту увеличить это пособие до бюджета прожиточного минимума, это где-то 250 рублей. Если в течение трех месяцев человек будет находиться на учете как безработный, то будет получать это повышенное пособие и дважды (по законодательству) - предложение о трудоустройстве. Инициировалась тема специальных льготных зарплатных проектов для того, чтобы сохранить коллективы. Конечно, в обычной ситуации, исходя из рыночных канонов, выдавать кредиты на зарплату — это плохое решение, плохая мера. Но сейчас вот в такой кризисной ситуации для многих предприятий это стало очень хорошим инструментом, чтобы их поддержать, поэтому мы сейчас с банками думаем, как это всё реализовать».

Як расказаў старшыня Рэспубліканскай канфедэрацыі прадпрымальніцтва Уладзмір Карагін, гэты дакумент рыхтаваўся ў цеснай рабоце з бізнес-супольнасцю. Акрамя таго, Міністэрства эканомікі працягвае збіраць прапановы па далейшым развіцці сітуацыі.

«Все меры будут применяться во втором квартале, а дальше будет изучаться ситуация. Мы получаем запросы министерств и ведомств о ситуации в разных отраслях и регионах. В эту работу вовлечены все наши отраслевые и региональные бизнес-ассоциации, работающие в Минске и в регионах. Мы регулярно совещаемся, обмениваемся мнениями, оформляем наши предложения и письменно направляем в органы власти».

Для падтрымкі эканомікі Беларусь звярнулася да міжнародных фінансавых інстытутаў. Гэта Сусветны банк, МВФ, Еўрапейскі Інвестбанк і Банк развіцця Кітая. Папярэдні памер дапамогі, якую мы папрасілі – 2-2,5 млрд. долараў.



Чтобы оставить комментарий, авторизируйтесь: